Ампір - це стиль архітектури й інтер'єра, що є своєрідним відбиттям римської класики в сполученні з єгипетськими мотивами. У перекладі з латинського "іmperіum" позначає - командування, владу, а в перекладі із французького, ампір "empіre" - імперія.

Ампір з'явився на початку 19 століття у Франції завдяки живописцеві Ж.-Л. Давидові. Для своїх картин, у яких він вихваляв великого імператора і його імперію, він робив особливі меблі на замовлення, що досить довелося по душі Наполеонові і його свиті. Розквіт ампіру спостерігався у Франції після буржуазної революції. Натхненні ідеями Давида архітектори Шарль Персье й Пьер Фонтен виконували в цьому стилі палаци й садиби Наполеона Й (Мальмезон, Фонтенбло, Версаль, Лувр і Тюильри). Цим пафосним, розкішним стилем Наполеон намагався показати не тільки велич римської імперії, але й провести в такий спосіб паралель зі своїм правлінням у французьких володіннях.

найдорожчих  і гарних матеріалів. Так, меблі звичайно виконувалися на замовлення із цінної деревини або горіха. Пізніше в Росії стали використати карельську березу. Це було пов'язане із забороною ввозу в країну цінної деревини. Паркет з карельської берези дуже цінувався, оскільки завдяки різноманітній колірній гамі дерева, художники могли створювати на підлогах незвичайно гарні візерункові композиції.

Меблі в стилі амперів відрізнялася функціональністю, зручністю й добірністю. Часто використалися розкладні меблі. Обідній столик, розрахований на чотирьох, через хвилину перетворювався у величезний обідній стіл для прийому гостей. Конструкції табуретів були настільки мудрі, що з них можна було зробити мольберт. Стільці й дивани повторювали форму людського тіла, вражаючи своєю зручністю й вишуканістю. Опуклість спинки плавно переходила в ніжку. Ніжки часто робили у вигляді лабетів тварин або птахів. Проектуючи й створюючи обстановку багатих будинків, палаців і садиб, архітектори прагнули досягти єдності стилю. Малюнок оббивки меблів, стіни, елементи інтер'єра, паркет і обробка стелі - усе сполучалося й гармоніювало між собою. Потрапивши в Росію, цей стиль став схожий більшою мірою  на римський класицизм, ніж на "наполеонівський" ампір.

Французький ампір трохи відрізнявся від класицизму. Особливо сильно це було помітно в колірній гамі. У класицизмі переважають складні гармонічні сполучення квітів, в ампірі - яскраві кольори наполеонівського прапора: червоний, синій і білий. Потрапляючи в різні країни й міста, цей стиль перетворювався, підбудовувався під місцеві правила й вдачі. Ампір, що дійшов до нашого часу теж сильно змінився, скоріше навіть спростився, одержавши іншу назву - бидермеєр (його називають ампіром у дусі інтимності й домашнього комфорту). Кольору стали більше гармонічними, велич, що давали золоті елементи інтер'єра, пішли на другий план. У наш час їх перемінили деталі із бронзи й накладки, зроблені під золото. Не змінилися форми й використовувані породи дерева. Елементами меблів і інтер'єра дотепер   служать колони, музичні інструменти (наприклад, арфи), що в'ються рослини.